Хто минулого не знає – майбутнього не має!

Народ живий поки живуть традиції та мова. Тож хто минуле забуває – майбутнього не має!

В Україні,із 7 грудня, з Катерини, почався цикл зимових, народних свят. В Балаклеївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 2учні досліджують, вивчають та активно презентують народні свята зими.

13 грудня у Балаклеївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 2 відсвяткували молодіжне свято Калити, в народі, так званого зимового сонця. Свій початок воно бере ще з давніх часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям вечерю.

Четвертокласники добре готувалися: шукали, досліджували, аналізували, сценарій складали, пісні, танки вивчали і на вечорниці всіх запросили.

Не стояли осторонь вечорниць і батьки: підготували вишиванки, віночки, шаровари; наварили смачних вареників для громади. Особливо припали до смаку вареники від родини четвертокласника Андрія Хоменка.Адже в цей день святкується за старовинними літописами ще й день Андрія Первозданого, в народі так зване свято Андрія. Велика подяка батькам класу за їх активність та громадську позицію.

Вечорниці пройшли на одному подиху. Співали про вечорниці Діаночка Харченко та Крістіна Харченко. Євгенко Литвин завів «Вечорниці – шики дим» та «Розпрягайте хлопці коні», Настуня Гончаренко та Бугаєнко Денис пісню - про Явтуха. Хлопці, звісно в цей день жартували, віника до вікна прив’язували, щоб стукав і господарів викликав.Дівчата жартами сипали про хлопців, а хлопці про дівчат.

У селі Балаклея густо хати, вітер не повіє.

Сама мати ложки миє, а дочка не вміє.

Танками свято веселіло. «Станьмо дружно, ми громадо!» та «А калина не верба».

На коцюбі виїжджали калиту кусали. Хто калиту не дістав, сажу від писаря отримав.

З вечорницями завітали четвертокласники і в місцевий дитячий садочок «Берізка». Малюки дізналися про цікаве свято Андрія, кусали калиту, вивчили примовлянку.

Діду, діду! Калитукусатиїду!

-Звідкити ?

-Зкалитви.

-Чогохочеш?

-Калити!

-А не боїшсячорноти?

-Ні!

- Тоді кусай, високо стрибай!

Не в усіх слова вихованців дитячого садочку слова вимовлялися, але було весело та цікаво.

Завершилося свято новими знаннями, позитивними емоціями та піснею, що душі піднімала та звеселяла «Як у нас на Україні».

Тож і ти, друже пам’ятай, ми – родом із народу.

Вчитель початкових класів

Балаклеївської загальноосвітньої школи І ІІ ступенів № 2

Наталія Олександрівна Харенко

Кiлькiсть переглядiв: 282

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.